У 2026 році в Україні запрацювала державна програма «Скринінг здоров'я 40+». Кожен, кому виповнилося 40, може безкоштовно пройти комплексне профілактичне обстеження: виміряти тиск, перевірити рівень цукру та холестерину, оцінити серцево-судинний ризик і психоемоційний стан. Держава зараховує 2000 грн на Дія.Картку, а обстеження можна пройти за один візит у державному, комунальному чи приватному закладі.|
Це сучасна й правильна за задумом програма: вона інвестує у профілактику, а не лише в лікування вже наявних хвороб. Але за цим ховається питання, яке легко проґавити на етапі запуску: чи достатньо запустити хорошу програму, щоб люди справді нею скористалися?
Коли оцінюють державні програми, зазвичай аналізують медичну, економічну або нормативну складову: що входить у пакет, скільки це коштує, як усе врегульовано. Поведінкова наука додає ще одну перспективу — досвід конкретної людини.Вона допомагає побачити весь шлях: від першого повідомлення про програму до фактичного обстеження, отримання результатів і подальших дій. Щоб профілактика спрацювала, людина має пройти не один крок, а цілий ланцюжок:

На перший погляд, послідовність очевидна. Але кожен перехід між кроками — це місце, де частина людей відкладає рішення «на потім», передумує або просто губиться. Найпідступніший розрив — між «вирішити» і «записатися»: людина може щиро хотіти пройти скринінг, натиснути кнопку в застосунку — і на цьому зупинитися.
Психологи називають це розривом між наміром і дією. Проста цифрова заявка створює відчуття виконаної справи, хоча найважливіше, сам візит, ще попереду. І це вже видно в українських цифрах.
Станом на кінець липня 2026 року програма зібрала понад 1,5 млн заявок, але завершених скринінгів було близько 430 тисяч (портал МОЗ «Скринінг здоров'я 40+»). Тобто до фактичного обстеження дійшла менш ніж третина заявок — приблизно 29%.Тут важливо зауважити: це кумулятивний зріз, і частину заявок подано нещодавно — люди ще мають час залишити заявку в межах відведеного строку, тож реальна частка тих, хто скористався програмою, трохи вища. Проте масштаб розриву очевидний, і він багато про що свідчить.
Це не означає, що ініціатива погана — навпаки, інтерес до неї великий, і сотні тисяч людей уже пройшли обстеження. Але цифри чітко показують, де саме губляться люди: не на етапі зацікавлення, а після нього — коли треба знайти заклад, записатися, виділити час і фізично дійти.

Що підказує міжнародний досвід
Програми профілактичних обстежень існують у світі десятиліттями. Ми проаналізували досвід Великої Британії, Японії, Південної Кореї та Фінляндії. Контексти різні, а от кілька закономірностей повторюються майже всюди — і саме вони корисні для України.

Британська NHS Health Check запрошує людей 40–74 років на перевірку кожні п'ять років ще з 2009 року. І навіть після успішного масштабування фактична явка роками залишалася значно нижчою, ніж кількість тих, хто мав право на обстеження (на старті — узагалі одиниці відсотків). Японська програма перевірок на метаболічний синдром охопила близько 86% населення відповідного віку — і все одно роками боролася з тим, що люди не доходять до наступних кроків.
Дослідження показали: поведінкові бар'єри виникають практично на всьому шляху — під час отримання запрошення, запису, візиту, читання результатів і навіть подальшої зміни звичок. Але більшість оцінок програм досі зосереджена саме на етапі запрошення, хоча кінцевий результат визначають наступні кроки.
Для України це означає: варто вимірювати не лише кількість поширених запрошень, а й те, на якому саме етапі люди найчастіше зупиняються. Це показує, де поведінкові бар'єри найбільші й де зміни дають найбільший ефект.

У Великій Британії поведінково оптимізовані запрошення послідовно підвищували участь населення. Простіше формулювання з однією чіткою дією підняло явку з 29,3% до 33,5%, а із поєднанням такого листа з SMS-нагадуваннями на обстеження приходило на 9–12 людей більше з кожних 100 запрошених. Ще один прийом — техніка «відповіді на заперечення». У запрошенні наперед називають типову причину відмови й одразу відповідають на неї від імені сімейного лікаря. Наприклад: «Можливо, ви почуваєтеся добре — і це чудово. Але підвищений тиск чи цукор часто не мають жодних симптомів, а перевірка займе лише 20 хвилин». Так лист знімає сумнів раніше, ніж людина встигне ним виправдати відмову. Такий підхід додавав приблизно 5 людей зі 100.

Окремий важіль — фреймінг повідомлення. «Вам доступні 2000 грн» і «держава вже повністю оплатила вашу перевірку здоров'я» спрацьовують по-різному: перше може виглядати як грошова виплата, друге ж прямо каже про вже профінансовану послугу. Ба більше, друге формулювання запускає норму взаємності: коли держава зробила щось особисто для вас, виникає відчуття, що варто відповісти — скористатися тим, що вже оплачено, поки воно не «згоріло».

Для України це означає: комунікацію варто розглядати як окремий компонент програми, який можна поступово тестувати й удосконалювати.

У Британії окремо аналізували, чи однаково користуються програмою різні соціальні групи, бо погано спроєктована профілактика може ненавмисно посилювати нерівність у доступі до медичних послуг. Якщо програмою активно користуються ті, хто й так регулярно ходить до лікарів, а ті, хто звертається рідко й має більше бар'єрів, лишаються осторонь, то загальна цифра участі може виглядати непогано. Однак саме люди, яким профілактика потрібна найбільше, залишаться поза нею. Для України це особливо гостро. Проактивне запрошення на скринінг надходить лише через Дію, тож старші люди, мешканці сіл і прифронтових територій можуть просто не отримати цього нагадування. Взяти участь без Дії можна, адже заявку приймають і у ЦНАПі, проте тоді людина має сама дізнатися про програму та звернутися по неї. А це якраз ті групи, яким найважче зробити перший крок без підказки.
Для України це означає: варто не лише відстежувати, хто проходить скринінг, а й активно залучати запрошеннями тих, кого може не охопити Дія, через сімейних лікарів, громади та ЦНАПи. Так, профілактика охопить насамперед тих, хто її найбільше потребує, а не лише тих, кого найпростіше залучити.

Найпереконливіші результати у світі показала Південна Корея — і не випадково. Там скринінг вбудований в організовану систему з реєстрами, зв'язком даних і тривалим спостереженням за шляхом пацієнтів. Японія свідомо додала до скринінгу обов'язковий наступний крок — консультування, яке допомагає спланувати подальші кроки для зменшення виявленого ризику та покращення стану здоров'я. А фінський проєкт за десятиліття знизив смертність від ішемічної хвороби серця серед населення середнього віку приблизно на 84% — здебільшого завдяки змінам способу життя на рівні всього суспільства, а не лише індивідуальним перевіркам.
Водночас низка досліджень (Krogsbøll et al., 2019; ВООЗ/Європа, 2024) наголошують: високе охоплення програм профілактичних медичних обстежень саме по собі не гарантує покращення здоров'я населення. Значення має те, чи були виявлені фактори ризику, чи люди отримали потрібне лікування і чи вдалося цей ризик реально знизити — без надмірної діагностики та зайвої тривоги.
Для України це означає: оцінювати варто не лише кількість проведених обстежень, а й те, чи допомагає програма вчасно виявляти ризики та доводити людей до лікування чи профілактики.

Майже всі розглянуті країни роками шукали спосіб «дотягнутися» до людини вручну: паперові листи, дзвінки, повторні нагадування. Японія прямо називає цифрові інструменти способом утримати учасників, а Британія лише тепер тестує онлайн-версію своєї перевірки. Україна ж стартувала одразу з тим, чого в цих країн на початку не було, — з Дією.
Автоматичне запрошення і ваучер, уже зарахований на картку, знімають два класичні бар'єри, з якими інші програми боролися десятиліттями: «я не знав/-ла про програму» та «немає грошей чи часу шукати заклад». Це величезна перевага — і її варто використати на повну, наприклад, зробити запис максимально коротким, «в один клік» прямо із застосунку.
Але у цифрового входу є зворотний бік: він найзручніший для тих, хто й так упевнено користується застосунками. В Україні це врахували від початку — подати заявку можна не лише через Дію, а й офлайн, у ЦНАП. Тепер головне, щоб офлайн-підтримка не обривалася одразу після заявки: адже найважче часто починається якраз далі — обрати заклад, записатися, дійти.
Для України це означає: Дія — це важіль, якого не мала жодна з розглянутих країн, а офлайн-вхід через ЦНАП — правильний крок назустріч тим, хто лишається по інший бік цифрового розриву. Далі варто стежити, щоб обидва шляхи були однаково зручними на практиці.
Матеріал підготовлено ГО «Підхід»

Джерела
Всесвітня організація охорони здоров’я, Європейське регіональне бюро. (2024). Яка ефективність систематичних популяційних програм скринінгу для зменшення тягаря серцево-судинних захворювань?
Krogsbøll, L. T., Jørgensen, K. J., & Gøtzsche, P. C. (2019). Загальні медичні обстеження дорослих для зниження захворюваності та смертності від хвороб. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2019(1), CD009009.
Lee, H. J., Lee, K., Kim, B. C., Jun, J. K., Choi, K. S., & Suh, M. (2024). Ефективність Національної програми скринінгу онкологічних захворювань у Південній Кореї у зниженні смертності від колоректального раку. Cancers, 16(24), 4278.
Міністерство охорони здоров’я України. (2026). Скринінг здоров’я 40+ [Портал програми].
Patel, R., Barnard, S., Thompson, K., et al. (2020). Оцінка охоплення та реалізації програми NHS Health Check в Англії на основі даних первинної медичної допомоги щодо 9,5 мільйона людей: поперечне дослідження. BMJ Open, 10(11), e042963.
Robson, J., Dostal, I., Sheikh, A., Eldridge, S., Madurasinghe, V., Griffiths, C., Coupland, C., & Hippisley-Cox, J. (2016). Програма NHS Health Check в Англії: оцінка перших чотирьох років. BMJ Open, 6(1), e008840.
Sallis, A., Bunten, A., Bonus, A., James, A., Chadborn, T., & Berry, D. (2016). Ефективність вдосконаленого листа-запрошення для підвищення участі в NHS Health Checks у закладах первинної медичної допомоги: прагматичне квазірандомізоване контрольоване дослідження. BMC Family Practice, 17, 35.
Sallis, A., Gold, N., Agbebiyi, A., James, R. J. E., Berry, D., Bonus, A., Vlaev, I., & Chadborn, T. (2021). Підвищення участі в NHS Health Checks у закладах первинної медичної допомоги: прагматичне рандомізоване контрольоване дослідження вдосконалених листів-запрошень у Нортгемптонширі, Англія. Journal of Public Health, 43(1), e92–e99.
Sallis, A., Sherlock, J., Bonus, A., Saei, A., Gold, N., Vlaev, I., & Chadborn, T. (2019). Попередні повідомлення та нагадування через SMS у поєднанні з поведінково обґрунтованими листами-запрошеннями для підвищення участі в NHS Health Checks: факторіальне рандомізоване контрольоване дослідження. BMC Public Health, 19(1), 1162.
Tsushita, K., Hosler, A. S., Miura, K., Ito, Y., Fukuda, T., Kitamura, A., & Tatara, K. (2018). Обґрунтування та описовий аналіз спеціального консультування щодо здоров’я: загальнонаціональна програма втручання у спосіб життя, спрямована на метаболічний синдром у Японії. Journal of Atherosclerosis and Thrombosis, 25(4), 308–322.
Vartiainen, E. (2018). Проєкт Північної Карелії: профілактика серцево-судинних захворювань у Фінляндії. Global Cardiology Science & Practice, 2018(2), 13.